Юрій Луценко: Ми політична сила, яка публічно визнала свої помилки, в тому числі й кадрові, очистилася і оновилася

Інтерв’ю лідера Блоку “Наша Україна – Народна Самооборона” Юрія Луценка в програмі “Подробиці тижня” на телеканалі «Інтер».

Ви очолили блок «Наша Україна – Народна самооборона». Але, по суті, ця політична сила відстоює інтереси великого бізнесу й ідеали ринку. До цього ви були в Соцпартії і відстоювали інтереси лівих. Як так сталося, що ви змінили політичну орієнтацію.

По-перше, я не згоден, що «Наша Україна» відстоює інтереси великого капіталу. Насправді, це партія малого і середнього бізнесу. Саме він був рушійною силою «помаранчевої» революції. Як правда й те, що, на жаль, він сьогодні не добився змін в своєму економічному житті. Монополії, особливо пострадянські сировинні монополії, як душили, так і душать розвиток середнього бізнесу, і конкуренція – головне завдання сьогодні в економічній програмі нашого блоку. Стосовно мого лівого минулого, то я не бачу в цьому жодних проблем. Бо в Україні так само, як актуальні ідеї конкурентності в економіці, так само надзвичайно актуальні ідеї підвищення соціальних стандартів життя».

Ви коли були в Соцпартії, і зараз ваша політична сила, там де ви знаходитесь, завжди декларували відділення бізнесу від політики. Але зараз там, де ви є, в цій політичній силі, бізнесменів більше ніж достатньо. Як же ж можна відділити бізнес від політики?

Будь-хто, хто заходить у парламент, має перестати займатися бізнесом. Це правило дотримується в «Самообороні» точно. Всі люди, які займаються громадською активністю. Я відверто казав, і вважаю це принципово чесним, відвертим по стосунку до своїх виборців, про те, що спонсором нашого руху є Давид Жванія, який ідеологічно вмотивовано прийшов в громадську організацію, що не мала жодних перспектив на дострокових виборах, про неї ще навіть не говорили, і сказав: мені ваші ідеї до вподоби, бо я хочу жити в домі, де буде не один цар і вирішувати, кому дати бізнес, кому не дати, а це буде нормальна законодавча основа, нормальний конкурентний бізнес, і він підтримував самоорганізацію населення з цими ідеями. Але він не є бізнесменом. Він має гроші для того, щоб підтримати громадський рух і вигідні йому як представнику бізнесу ідеї. Це нормальне явище.

Якщо ваша політична сила формуватиме коаліцію у новому парламенті, на яку позицію, на яку посаду ви претендуватимете?

Я претендую на те, аби наш блок набрав не менше 20% в наступному парламенті і став потужною демократично, проукраїнською силою, яка допоможе президенту навести порядок в парламенті разом з нашими союзниками з БЮТ. Ми не ділимо посади.

Якщо ви формуватимете коаліцію з БЮТ, все-таки доведеться говорити про посади. Зараз такі перемовини ведуться?

Що значить «якщо»? Ми не сумніваємося в перемозі демократичних сил, і наш найближчий союзник БЮТ має угоду з «Нашою Україною», в якій чітко розписаний механізм формування влади. Хто з нас отримає більшу підтримку українців, може делегувати кандидата в прем’єр-міністри, інші посади діляться в однакових пропорціях, і кожен висуває не своїх людей, а своїх професіоналів.

Ну, можуть бути різні варіанти конфігурації влади в Україні після виборів. Уявимо інше. Так може вийти, що треба буде домовлятися із Партією регіонів. Як ви можете в цьому сенсі спрогнозувати політичне майбутнє України?

Я слабий теоретик, я більше займаюся практикою – і на вулиці, і в кабінеті.

І така практика може бути.

Якщо казати не теоретично, а практично, то, звичайно, ми мусимо рахуватися з тим, що третина українців приблизно делегує свою підтримку Партії регіонів. За ними теж такі люди і виборці, як і за вами.

Знаючи досконально біографію пана Януковича, вони вважають його своїм представником. Можливо, мені це не подобається, але я з цим рахуюся. Як відповідальний політик я вважаю, що ми маємо вести діалог з Партією регіонів, особливо там, де необхідна конституційна більшість в парламенті. Наприклад, питання нової Конституції, наприклад, прийняття конституційних законів, можливо, нового виборчого закону. Отже, є багато речей, де ми можемо знайти співпрацю. Але уряд має бути сформований на чіткій ідеологічній основі.

Згадаємо «помаранчеві» часи - революцію і таке інше. Тоді «помаранчевий» табір був об’єднаний. Прийдуть вибори, треба буде ділити посади. Які запобіжники можна придумати, щоб цього протиріччя не було в «помаранчевому» таборі?

Це абсолютно правильне запитання. Це запитання ставилося в усіх областях України, де я був з січня по липень місяць, і скрізь питали одне: чи вивчили ви свої помилки? Так. Ми єдина політична сила, яка публічно визнала свої помилки, в тому числі й кадрові, очистилася і оновилася. Бачу, що те саме відбулося і в Блоку Юлії Тимошенко. Ви бачите: сьогодні повністю партнерські узгоджені дії і чесна конкуренція в пропозиції ідей, а не взаємного побоювання на амбіційних, мілких війнах, які, на жаль, були в минулому.

Тим не менше, Юлія Тимошенко не схотіла з вами йти разом.

Юлія Тимошенко вважає, що треба йти двома колонами, що її сила настільки потужна, що не потребує злиття з будь-якою іншою. Вона має на це право. Це її політика».

А як ви вважаєте, ви б більше набрали голосів, якщо б ви разом?

Я вважаю, що українцям було б легше голосувати, якби вони бачили єдину демократичну мегасилу. Але, можливо, вибори покажуть те, що більше голосів ми зберемо, йдучи двома колонами, але в жодному разі не поборюючи один одного, не підставляючи один одному ніжку. Бо в кінці кінців кожен депутат в тій чи іншій силі буде в єдиній проукраїнській більшості в парламенті.

Як ви ставитеся до ініціативи Юлії Тимошенко провести одночасний референдум і парламентські вибори?

Блок Юлії Тимошенко наш найближчий союзник, і ми підтримуємо її ідеї, а особливо цю просвітницьку роботу по різним формам конституційного устрою, який може бути запропонований в наступній Конституції. В цій ситуації ми вважаємо, що це дуже корисно. Але ми хочемо сконцентруватися на стрижневій проблемі – скасування депутатської недоторканності. Це основа нинішньої корупційної культури. Чесно кажучи, я вважаю, що треба робити не референдум про форми, про просвітницьку роботу, про різні варіанти устрою в Україні. Треба внести на розгляд готовий конституційний документ, прийняти його всенародно або на конституційній асамблеї не депутатів, а делегованих спеціально для цього спеціалістів, і всенародно затвердити його раз і назавжди, припинивши хаос і двовладдя в країні.

Ви особисто за парламентську чи президентську форму правління?

Я вважаю, що Україна має мати сильну владу. Це і сильні повноваження Президента, і серйозні баланси проти можливої узурпації зі сторони парламенту та на місцях. Наприклад, я виступаю за відновлення виконкомів на місцях, а представники президента мають виконувати контролюючі функції. Там само я виступаю за те, щоб Президент мав право розпуску парламенту в разі гострої політичної чи економічної кризи і розпуску відповідних місцевих рад, якщо вони погано працюють на відповідній території. Але одночасно ми говоримо про те, що більшість у парламенті чи на місцях формує уряд чи виконкоми. Це європейська модель. Вона загальновідома. Але Президент має бути арбітром гілок влади, який служить народу в цілому, бо він загальнообраний лідер держави. Отже, він має право розпускати парламент, але одночасно парламент формує уряд. Це зрозуміла для мене модель».

 Распечатать |   Обсудить |   Отослать статью другу